Покотило сонце день на захід…
Вітер небо міряє крилом…
Чайки з криком (полохливі птахи!)
Пролітають низько над човном –
Щось тривожить їхнє розуміння.
Суплять хмари брови до води…
Хвилі – вверх горами! Де спасіння?
Як тепер до берега дійти?
Залива човна, перевертає –
Він ледь-ледь між хвилями стоїть…
А в човні Син божий спочиває –
Серед шторму, притулившись спить.
Хоч дванадцять хлопців молодецьких
Силою веслують в буревій,
Море їм у відповідь сміється:
“Що ви, люди, проти нас, стихій?”
І злякались учні: “Ми загинем!
Урятуй нас, Господи, спаси!
Нас усіх морська глибінь поглине!”
І тоді прокинувся Божий Син.
Він підвівся владно. “Зупинися!” –
Бурі й морю вигукнув щосил…
Хвилі з ревом до небес знялися,
І … розбились в найтихіший штиль.
Човен доля. Ним Ісус керує
Чи уже давно веслуєш ти?
Якщо світ навкруг штормить, лютує,
Господа у серці розбуди.
І нехай полохаються чайки
Чорних хмар і височенних хвиль,
І нехай лякається в відчаї
Той, хто не спасений, не живий.
Ми ж у Бозі будемо радіти:
Він є висота і Він – глибінь,
Він є Той, Хто зупиняє біди.
Слава з віку в вік Йому! Амінь.
2003
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Надо ли архиепископу знать Евангелие? - Viktor но не Победитель Я скопировал циркулярное письмо православного иерарха, чтобы показать суть чиновничества, будь оно даже сакральным. Чем оно отличается от драчки и склоки родственников, допущенных до дележа завещанного имущества? А вот Евангелие архиепископ Запорожский и Мелитопольский давненько не читал. Он закавычивает народное крылатое выражение "бойтесь волков в овечьих шкурах" как прямую речь Христа, тогда как дословно в Евангелии это выглядит так: "Берегитесь лжепророков, которые приходят к вам в овечьей одежде, а внутри суть волки хищные"(Матфей 7:15). Видимо версия оригинала не очень-то удобна, потому что в отечестве не принимают пророков, ни домогающихся ими быть. "Благими намерениями выстлана дорога в ад" - эта фраза тоже как будто выдаётся за речь Христа, но это выражение принадлежит английскому поэту Самуэлю Джонсону(1709-1784). Какой солдат не мечтает стать генералом (в смысле претензий монаха стать архипастырем)? Какая же мечта у архипастыря? Чтобы опять стать простым монахом! Ведь он подзабыл, что есть добро, и как его преподать.
